Кредити для бізнесу врятують економіку. На це розраховують у Кабміні і Офісі президента, говорячи про те, як відновити ділову активність у країні.

Ще на початку року уряд запустив програму пільгових позик, ставки за якими у два-три рази нижче ринкових. Через карантин програма повноцінно так і не запрацювала, її кілька разів переглядали, а тепер анонсували ще одну. На компенсації за кредитними ставками бізнесу держава, якщо вірити чиновникам, готова витрачати десятки мільярдів гривень.

Але поки про масове кредитування мова не йде. Про те, на яких умовах банки видають кредити бізнесу і кому у них відмовляють – у матеріалі РБК-Україна.

В Україні з наступного тижня поступово почнуть знімати карантин. Але його наслідки для економіки будуть відчутні ще не один місяць.

Критики і опоненти влади вказують на те, що ні прем'єр-міністр Денис Шмигаль, ні президент Володимир Зеленський поки так і не представили чіткий план, як держава планує виходити з цієї кризи.

Тоді як ініціативи про масштабне будівництво доріг і пільгове кредитування малого бізнесу багато хто ставить під сумнів. Але у Кабміні, схоже, поки дотримуються саме цієї концепції.

Щоб економіка зростала на 8-9%, річний обсяг кредитування повинен бути хоча б на рівні 400 млрд гривень, заявив міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Ігор Петрашко. За його словами, зараз уряд веде переговори з міжнародними партнерами про створення спецфонду, який наполовину профінансує держава.

Від 0 до 9%

Ще до запровадження карантину в Україні запустили держпрограму "Доступні кредити 5-7-9". Спочатку планувалося, що по ній можна буде отримати до 3 млн гривень на 5 років за ставкою 5%, якщо річний дохід претендента на кредит не перевищує 50 млн гривень, і за умови створення нових робочих місць. Без нових робочих місць при такому ж доході пропонувалася ставка 7%, а при доході від 50 до 100 млн гривень – 9%.

В уряді прописали перелік інвестиційних цілей, на які бізнес може витратити пільговий кредит. А сам підприємець повинен профінансувати не менше 20% проекту, на який йому потрібні гроші.

Держбанки першими почали працювати з програмою "5-7-9". До кінця квітня Фонд розвитку підприємництва схвалив 17 заявок банків, які виявили бажання долучитися до програми, з них 4 – державні банки, розповіла РБК-Україна виконавчий директор Незалежної асоціації банків України (НАБУ) Олена Коробкова.

Пробуксовка програми, на її думку, викликана не відсутністю інтересу з боку банків, а тим, що майже відразу після запуску пільгових кредитів до України дісталася пандемія коронавіруса і розпочався карантин.

"Програму переписували вже двічі, і останні зміни були внесені 29 квітня. А кожна істотна зміна умов вимагає перепідписання договорів між Фондом і банками-партнерами. Зараз процес підписання (і перепідписання) цих договорів ще не завершений", – пояснила Коробкова.

Після введення карантину влада запропонувала бізнесу рефінансувати раніше отримані кредити за ставкою 0%. Ця опція буде доступна лише до кінця березня 2021 року. Сума кредиту у даному випадку може бути будь-якою, але компенсація за відсотками не може перевищити 200 тисяч євро.

І що важливо: претендент на рефінансування повинен зберегти не менше 60% зарплатного фонду і як мінімум 80% працівників, які працювали у нього до 1 березня, тобто до початку карантину.

На цю програму, за словами Ігоря Петрашко, в уряду є 35 млрд гривень. Ще до 30 млрд гривень можуть виділити на програму "Нові гроші": кредит буде видаватися під 3% строком до двох років. Ці кошти бізнес зможе витратити на зарплати, комунальні послуги, податки.

Нова програма, як пояснив міністр, буде спрямована виключно на мікро- і малі підприємства з річним оборотом до 10 млн євро. Вона також передбачає збереження робочих місць.

"Різниця між трьома відсотками і ставкою, яка буде визначена банками на основі рефінансування Нацбанку, буде компенсуватися державою. Це подібно програмі "5-7-9". Але вона буде стосуватися тільки нових коштів", – сказав у вівторок глава Мінекономіки.

Виключити ненадійних

У держбанках запевняють, що попит бізнесу на дешеві кредити є, але поки цей процес важко назвати масовим. В Ощадбанку розповіли РБК-Україна, що за три місяці з початку дії програми "Доступні кредити 5-7-9" у них видали близько 140 кредитів на суму понад 87 млн гривень. Середня сума кредиту становить 640-670 тисяч гривень, а термін – від 3 до 5 років.

"Попит на програму високий. Ключовий момент для задоволення заявки на кредит – вона повинна відповідати умовам програми. Підприємці повинні надати якісні кредитні заявки, свої бізнес-плани та ідеї для їх реалізації", – зазначили виданню у прес-службі держбанку.

Те, що попит на кредити високий, підтверджує керівник напрямку малого і середнього бізнесу ПриватБанку Сергій Клюєв. За його словами, з лютого банк отримав понад 5 тисяч згод від клієнтів на розгляд заявок.

"Однак через те, що програма стосувалася тільки інвестиційних проектів (покупка основних засобів) і працює тільки з заставою – з цієї кількості погоджень тільки 1160 клієнтів поки надали повні пакети документів по кредитах", – зазначив Клюєв.

Програма "5-7-9" побудована, в першу чергу, як програма стимулювання підприємництва, але не спалювання грошей, каже фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків.

"Перед банками стоїть питання видачі кредитів тим позичальникам, які потім здатні їх повернути. А бюджет лише компенсує різницю у ставці. Кредитування неперспективних проектів могло б у рази збільшити обсяги видачі таких позик, але прилетіло б потім бумерангом на плечі платників податків у вигляді збитків для державних банків", – роз'яснює експерт.

Хто і за що платить

Кредитні ставки за держпрограмою для клієнтів у рази нижче ринкових. Якщо ж не враховувати компенсацію, яку банки отримують від держави, ставки наближені до тих, які встановлені у банках за іншими кредитними продуктами для МСБ.

"Звичайно, ставка для клієнта нижче ринку, що підвищує його зацікавленість в отриманні додаткових ресурсів для масштабування свого бізнесу, однак загальна прибутковість по кредиту для банку знаходиться в межах ринку, до ринкової вартості доводить компенсація", – пояснили в Ощадбанку.

Як розповів Сергій Клюєв, на старті програми ставки по ній були значно менше, ніж стандартні ставки банку (19% річних).

"Але з тих пір банк суттєво знизив ставки, і поточна стандартна ставка для інвестиційних заставних кредитів в 16% річних зараз знаходиться приблизно на одному рівні зі ставкою по програмі (UIRD на 3 місяці (Український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, - ред.) + 3.5% річних + 1% комісії)", – додав експерт ПриватБанку.

В Ощадбанку у свою чергу уточнили, що у них середня ставка за кредитами МСБ в 2020 році становить 15-16%.

Кредити банки видають за рахунок своїх коштів, держава компенсує лише різницю між ставками. І, враховуючи нинішній рівень схвалення заявок, проблем з ресурсом в банках не очікують.

"У ПриватБанку клієнти МСБ тримають більше 30 мільярдів гривень на поточних рахунках і депозитах, а кредитний портфель МСБ складає поки що близько 10 мільярдів гривень, тому з ресурсами для кредитування у банку проблем ніяких немає", – зазначив Сергій Клюєв.

Нездоланні бар'єри

Державні програми підтримки бізнесу дозволяють отримувати дешеві кредити вже зараз, але, щоб ними скористатися, бізнес повинен бути прозорим і зрозумілим для банку, що кредитує, каже Олена Коробкова. За її словами, високий, а часто невизначений кредитний ризик – основна перешкода для розвитку кредитування малого і середнього бізнесу в Україні.

"Перед видачею кредиту банк повинен розібратися в бізнесі свого клієнта і зрозуміти, чи буде він приносити достатньо прибутку для погашення кредиту з відсотками. Якщо бізнес ведеться з прицілом на мінімізацію податків і офіційна звітність не відображає реальну картину, банк не може прийняти обгрунтоване позитивне рішення і відмовляє у кредиті", – коментує виконавчий директор НАБУ.

Неформальна економіка – поки нездоланна перешкода, що стримує активне кредитування малого бізнесу. Значна частина країни, від пересічного громадянина до великої компанії, не може показати всі свої доходи, які отримує готівкою, підтверджує Михайло Демків з ICU. Тому, за його словами, для банків цих доходів не існує. "Словами про "насправді бізнес приносить більше" раціональні банкіри вірити не стануть", – упевнений Демків.

У Союзі українських підприємців (СУП), опитавши бізнес, з'ясували, що найбільше питань до держпрограми кредитування викликають вимоги до застав. Але, за словами Олени Коробкової, іноді проблема навіть не в якості застави, а у відсутності будь-якого забезпечення. Адже банк, як пояснила Коробкова, може розглядати заставу не як джерело погашення кредиту, а як стимул для позичальника до виконання своїх зобов'язань.

"Насправді, фактор застави вторинний. Мета банку – отримати повернення кредиту і відсотки за нього, продаж застави часто не відшкодовує всіх втрат у разі проблем. Хороших, перевірених клієнтів банки можуть кредитувати і без застави", – уточнила вона.

Високі ставки заважають довгостроковому кредитуванню. Але при високому кредитному ризику можливості зниження ставок обмежені, каже Коробкова. До речі, як випливає зі звіту НБУ за підсумками опитування банків, наприкінці березня фінустанови збільшили оцінку рівня всіх ризиків, і найбільше зріс саме кредитний ризик.

Банки посилювали умови для видачі позик і планують це робити далі, випливає зі згаданого звіту, опублікованого НБУ у кінці квітня. Якщо говорити про позики для бізнесу, то перегляд кредитних стандартів пов'язаний з негативними курсовими та інфляційними очікуваннями, а також з "песимізмом з приводу подальшого розгортання економічної активності", зазначають у Нацбанку.

Банкіри, опитані НБУ, також вказали, що попит на кредити з початку року сповільнилося, особливо в сегменті довгострокових та валютних кредитів. При цьому попит на короткостроковий позики повільно, але все ж зростав. Цікаво, що серед факторів попиту зменшився вплив процентних ставок. Натомість запит на реструктуризацію боргу досяг максимуму з третього кварталу 2017 року, відзначили в НБУ.

Саме цей фактор і необхідність у поповненні обігових коштів є визначальним для кредитного попиту великих підприємств. Тоді як у сегменті МСБ, як з'ясували в Нацбанку, спостерігається зниження попиту на кредити для поповнення оборотного капіталу і капітальних інвестицій.