Методика розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2019 року № 342

10 травня цього року Кабінет Міністрів України затвердив нову методику розробки критеріїв оцінки ризику господарської діяльності, за якими визначатиметься періодичність планових заходів державного нагляду (контролю).naglyad-ta-kontrol-1

Метою запровадження Методики є встановлення ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), формування єдиної практики розроблення органами державного контролю (нагляду) критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, і створення реально прозорих правил контролю бізнесу.

Із введенням в дію Методики органи державного нагляду (контролю) у сферах, віднесених до їх відання, мають розробити та подати на затвердження Уряду нові критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Обов’язковою умовою розробки критеріїв є врахування даних про настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності суб’єктів господарювання.

Кардинальною відмінністю діючої Методики від попередньої є:

  • запровадження поетапного логічно побудованого механізму визначення критеріїв;
  • віднесення суб’єкта господарювання до одного з трьох ступенів ризику (високого, середнього, незначного) за сумою балів, що нараховуються за кожним показником критеріїв;
  • роз’яснення порядку розрахування періодичності проведення планових заходів;
  • встановлення вимоги щодо оприлюднення відомостей про ступінь ризику кожного суб’єкта господарювання, що підлягає державному нагляду (контролю), ризиків настання негативних наслідків від провадження господарської діяльності, вичерпного переліку критеріїв, їх показників, кількості балів за кожним показником, шкали балів і періодичності проведення планових заходів державного нагляду (контролю).

Це дозволить запровадити нову систему управління ризиками з обґрунтованими та зрозумілими підходами до її розбудови.

Відтепер при визначенні критеріїв ризику, кожен інспекційний орган має спершу визначити для себе основні цілі державного контролю (життя та здоров’я людини, належна якість продукції, національна безпека держави тощо), основні небезпечні події та їх негативні наслідки, на попередження яких спрямована його діяльність, а також встановити зв’язок між такими наслідками та відповідними кількісними та якісними показниками.

naglyad-ta-kontrol

Таким чином, ступінь ризику того чи іншого підприємства залежатиме не від одного, а від кількох параметрів, що дозволить більш точно оцінювати справжню ймовірність настання небзепечної події або прогнозований масштаб негативних наслідків.

Також, методикою конкретизовано питання, що підлягають аналізу під час розроблення критеріїв (кількість суб’єктів господарювання, що підлягають державному нагляду (контролю); кількісні та якісні характеристики господарської діяльності; масштаб, причини, кількість випадків настання негативних наслідків; кількість, період виявлення порушень суб’єктами господарювання вимог законодавства у відповідній сфері).

Станом на 10.10.2018 з 79 сфер державного нагляду (контролю) органами державного нагляду (контролю) направлено до ДРС проекти постанов Кабінету Міністрів України про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) (далі – проекти постанов КМУ) у 69 сферах державного нагляду (контролю). Проекти постанов КМУ погоджено ДРС, у тому числі із зауваженнями погоджено проекти постанов КМУ у 31 сфері державного нагляду (контролю).

На теперішній час вже набрали чинності 5 постанов Кабінету Міністрів України, якими затверджено критерії оцінки ризику господарської діяльності:

  • Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, у сфері надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, і встановлюється періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з надзвичайних ситуацій, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 716;
  • Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки Державною службою з надзвичайних ситуацій, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2018 року № 715;
  • Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері землеустрою і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 вересня 2018 року № 727;
  • Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за топографо-геодезичною і картографічною діяльністю Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 765;
  • Критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством економічного розвитку і торгівлі, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 747.

naglyad-ta-kontrol-2Опрацьовуючи перші з цих постанов, слід відзначити виважений підхід розробників актів до визначення критеріїв та їх відповідність вимогам Методики.

Так, Державною службою з надзвичайних ситуацій оптимізовано перелік критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері техногенної та пожежної безпеки (перелік зведено до 7 критеріїв з більш чіткими показниками критеріїв), запроваджено диференційований підхід до оцінки показників критеріїв залежно від масштабу ймовірних негативних наслідків від провадження господарської діяльності.

Наприклад, раніше наявність у володінні або користуванні суб’єкта господарювання території або приміщень, що належать до сфери оборони; паливно-енергетичному комплексу; транспортної галузі; підприємств, що забезпечують розміщення і зберігання матеріальних цінностей державного резерву; авіаційної та ракетно-космічної, машинобудівної, харчової промисловості; металургійного, хімічного комплексів; поліграфії; метрополітенів, автоматично зараховувала такого суб’єкта господарювання до суб’єктів з високим ступенем ризику.

Із затвердженням нових критеріїв у цій сфері кількість балів за вказаними показниками критерію «Вид об’єкта» варіюється від 16 до 35 балів, що дає можливість об’єктивно оцінити ступінь ризику того чи іншого об’єкта.

Змінилися критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження туроператорської діяльності, що підлягає ліцензуванню. Так, при розробці відповідних критеріїв за новою Методикою Міністерством економічного розвитку і торгівлі виключено з переліку критеріїв критерій «тривалість провадження туроператорської діяльності». Натомість одним з нових критеріїв установлено «вид операторської діяльності (виїзний, в’їзний та внутрішній туризм)», що свідчить про визначення зв’язку між масштабом негативних наслідків і характеристиками (умовами) здійснення туроператорської діяльності.

Крім того, змінено підхід до оцінювання критерію, що стосується порушень ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності, зокрема, визначено інші показники критерію, які відображають ступінь негативних наслідків таких порушень (раніше даний критерій оцінювався виключно за кількістю порушень).

Таким чином, із запровадженням нової Методики, розроблені органами державного нагляду (контролю) критеріїв оцінки ризику господарської діяльності, за якими визначатиметься періодичність планових заходів державного нагляду (контролю), стають більш якісними і зрозумілими для бізнесу.

Разом з тим, оцінку реального впливу нової Методики на систему управління ризиками планують здійснити за результатами роботи інспекційних органів протягом першого планового періоду після запровадження критеріїв, розроблених відповідно до Методики.