Уряд подав до парламенту черговий пакет фіскальних новацій, що передбачає введення авансових платежів з акцизу та посилення тиску на фондовий ринок. Втім, в уряді не підтримали посилення оподаткування операцій з офшорами і країнами з низькими податковими ставками, а також необхідність створення центру експертиз підакцизних товарів. Поспіх з ухваленням змін експерти пояснюють пошуком грошей в бюджет, тому не виключено, що при прийнятті закону в нього повернуть спірні норми.

  Вчора Кабмін вніс до парламенту законопроекти N11284-11285 з поправками до Податкового кодексу та інші законодавчі акти для удосконалення адміністрування податків і зборів. Цей документ, розроблений Мінфіном і Державною податковою службою (ДПС), був розкритикований першим віце-прем'єром Валерієм Хорошковським на попередньому Кабміні. Вже в понеділок на закритому засіданні члени уряду в оперативному режимі схвалили пакет документів.

   Як і передбачалося, ДПС домоглася згоди на введення трипроцентного акцизу на операції з цінними паперами та похідними. Погодився уряд і з пропозицією збільшити питому вагу специфічної складової акцизу на цигарки за рахунок зниження адвалорної. У підсумку мінімальне акцизне навантаження на безфільтрову продукцію зросте на 35%, з фільтром - на 18%. Буде також ведено авансовий платіж акцизу для виробників тютюнових виробів (з розрахунку мінімального навантаження і ставки податку в момент подання декларації) і посилено відповідальність за фальсифікат або товар з підробленими марками. "Введення трирічного плану поступового підвищення ставок акцизного податку дозволить галузі планувати свою діяльність, а державі - наповнення бюджету за рахунок акцизу. Це один з кращих прикладів регулювання. Важливо, що запропоновані ставки акцизу враховують купівельну спроможність споживачів, що необхідно для запобігання росту попиту на нелегальну тютюнову продукцію ", - вважає директор відділу корпоративних питань" JTI-Україна "Олександр Когут.

   В цілому думка галузі була врахована. Замість норми про 6-місячний оборот продукції з марками старого зразка запропонований 12-місячний термін. Крім того, із законопроекту вилучено ідея створення центру експертиз підакцизних товарів при ДПС. У ДПС також мали намір зобов'язати виробників та імпортерів сплачувати додаткові суми акцизу за перевищення обсягів реалізації продукції перед черговим підвищенням акцизу на 30%. При узгодженні документа з нього зникла вимога застосування касових апаратів платникам єдиного податку (III група). Не пощастило інтернет-магазинам - їх зобов'яжуть мати РРО.

   В уряді не погодилися також з ідеєю глави ДПС Олександра Клименка посилити фіскальний тиск на операції з нерезидентами, які мають офшорний статус, чи резидентами країн, де ставка податку на прибуток мінімум на 5% нижче, ніж в Україні. У цьому випадку у звітність українського підприємства-експортера повинна був би включатися дохід від угоди в розмірі 120% її обсягу. Це призвело б до штучного завищення прибутку. "До тих пір, поки немає можливості довести зв'язок виробника і покупця, ці норми працювати не будуть", - вважає президент Союзу податкових консультантів Леонід Рубаненко. Ідея розширити коло платників цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ також не знайшла прихильників: ставка була знижена з 8-16% до 2%, після чого ідея була зовсім відхилена. А пропозиція Мміністра екології Едуарда Ставицького стягувати податки з товарів в аерозольній упаковці, відходів від люмінесцентних ламп, полімерів, гуми виявилося несвоєчасним.

   Експерти пов'язують таку поспішність з ухваленням законопроектів з необхідністю наповнення бюджету. "Йде активний пошук ресурсів, - вважає заступник голови ради Федерації роботодавців Дмитро Олійник. - На жаль, наші прогнози щодо охолодження економіки виправдовуються. Тож хотілося б реформ, а не одномоментного пошуку джерел доходів". Пошуки додаткових коштів для бюджету можуть закінчитися тим, що при розгляді законопроектів у сесійній залі нових норм може стати більше - можливо, повернуться виключені урядом пропозиції щодо офшорам або центрам експертиз підакцизних товарів, вважає пан Рубаненко. "Так вже було, коли з голосу було внесено норму про розширення критеріїв автоматичного відшкодування ПДВ. Збиткові підприємства не можуть претендувати на отримання ПДВ в такому режимі. Обіцяли цю норму прибрати, але вона все ще працює", - нагадує він.

Наталія Непряхіна